Каталог товарів
Новини
07.02.2024
Зміна розташування головного офісу та сервісного центру
Повідомляємо про зміну адреси нашого головного офісу та сервісного центру.
Нова адреса: м.Київ, вул.Львівська, 22-А
Строк доставки замовлень до більшості населенних пунктів України зменшився до 1 (одного) дня.
07.02.2024
Надходження нового товару
Повідомляємо про наявність оригінальних мундштуків AlcoScan від виробника Sentech Korea Corp.
24.01.2017
Таблиця переведення одиниць вимірювання алкоголю
Таблиця переведення одиниць вимірювання алкоголю. Проміле в г / л,%, bac, brac, г / 100мл, мг / л і т.д.
23.01.2017
Стадії алкогольного сп'яніння
Алкогольне сп'яніння можна розділити на 7 стадій. Опис кожної зі стадії.
Лічильник гейгера - мюллера
Лічильник Гейгера - Мюллера
Для визначення рівня радіації застосовується спеціальний прилад – дозиметр. І для таких приладів побутового та більшості професійних пристроїв дозиметричного контролю, як чутливий елемент використовується лічильник Гейгера. Ця частина радіометра дозволяє досить точно визначити рівень радіації.
Історія появи лічильника Гейгера
Перший пристрій для визначення інтенсивності розпаду радіоактивних матеріалів з'явився на світ у 1908 році, його винайшов німецький фізик Ганс Гейгер. Через двадцять років, разом із ще одним фізиком Вальтером Мюллером прилад був удосконалений, і на честь цих двох вчених був названий.
В період розвитку та становлення ядерної фізики в колишньому радянському союзі також були створені відповідні пристрої, які широко застосовувалися в збройних силах, на атомних електростанціях, і в спеціальних групах радіаційного контролю цивільної оборони. До складу таких дозиметрів, починаючи з сімдесятих років минулого століття, входив лічильник, заснований на принципах Гейгера, а саме СБМ-20. Даний лічильник, так само, як і ще один його аналог СТС-5, широко застосовується і зараз, а також входить до складу сучасних засобів дозиметричного. контролю.
Рис.1. Газорозрядний лічильник СТС-5.
Рис.2. Газорозрядний лічильник СБМ-20.
Принцип роботи лічильника Гейгера – Мюллера
Ідея реєстрації радіоактивних частинок запропонованої Гейгером щодо проста. Вона заснована на принципі появи електричних імпульсів серед інертного газу під дією високозарядженої радіоактивної частинки або кванта електромагнітних коливань. Щоб докладніше зупинитися на механізмі дії лічильника, зупинимося трохи на його конструкції і процесах, що відбуваються в ньому, при проходженні радіоактивної частки через чутливий елемент приладу.
Регіструючий пристрій являє собою герметичний балон або контейнер, який наповнюється інертним газом, може бути неон, аргон тощо. Такий контейнер може бути виготовлений з металу або скла, причому газ у ньому перебуватиме під низьким тиском, це робиться спеціально, щоб спростити процес реєстрації зарядженої частинки. Усередині контейнера розташовані два електроди (катод і анод) на які подається висока напруга постійного струму через спеціальний резистор навантаження.
Рис.3. Пристрій та схема включення лічильника Гейгера.
При активації лічильника в середовищі інертного газу на електродах не виникає розряду за рахунок високого опору середовища, проте ситуація змінюється, якщо в камеру чутливого елемента приладу потрапляє радіоактивна частка або квант електромагнітних коливань. У цьому випадку частка, що має заряд досить високої енергії, вибиває кілька електронів з найближчого оточення, тобто. з елементів корпусу чи фізично самих електродів. Такі електрони, опинившись серед інертного газу, під впливом високої напруги між катодом і анодом, починають рухатися убік анода, шляхом іонізуючи молекули цього газу. В результаті вони вибивають із молекул газу вторинні електрони, і цей процес зростає в геометричних масштабах, поки між електродами не відбувається пробою. У стані розряду ланцюг замикається на дуже короткий проміжок часу, а це зумовлює стрибок струму в навантажувальному резистори, і саме цей стрибок і дозволяє зареєструвати проходження частки або кванта через реєстраційну камеру.
Такий механізм дозволяє зареєструвати одну частинку, проте в середовищі, де іонізуюче випромінювання досить інтенсивно, потрібне швидке повернення реєстраційної камери у вихідне положення, для можливості визначення нової радіоактивної частки. Це досягається двома різними способами. Перший з них полягає в тому, щоб на короткий проміжок часу припинити подачу напруги на електроди, в цьому випадку іонізація інертного газу різко припиняється, а нове включення випробувальної камери дозволяє почати реєстрацію з самого початку. Такий тип лічильників носить назву недомагаються дозиметри. Другий тип пристроїв, а саме дозиметри, що самогасяться, принцип їх дії полягає в додаванні в середовище інертного газу спеціальних добавок на основі різних елементів, наприклад, бром, йод, хлор або спирт. У цьому випадку їхня присутність автоматично призводить до припинення розряду. При такій будові випробувальної камери в якості резистора навантаження використовуються опори іноді на кілька десятків мегаом. Це дозволяє під час розряду різко зменшити різницю потенціалів на кінцях катода та анода, що припиняє струмопровідний процес і камера повертається у вихідний стан. Варто зазначити, що напруга на електродах менше 300 вольт автоматично припиняє підтримку розряду.
Весь описаний механізм дозволяє реєструвати величезну кількість радіоактивних частинок за короткий час.
Види радіоактивного випромінювання
Щоб розуміти, що саме реєструють < лічильники Гейгера – Мюллера, варто зупинитися на тому, що таке радіація? ж таке радіація і які її види існують. Відразу варто зазначити, що газорозрядні лічильники, які входять до складу більшості сучасних дозиметрів, здатні лише зареєструвати кількість радіоактивних заряджених частинок або квантів, але не можуть визначити ні їхні енергетичні характеристики, ні тип випромінювання. Для цього дозиметри роблять більш багатофункціональними та цільовими, і щоб правильно їх порівнювати слід точніше розуміти їхні можливості.
Про сучасні уявлення ядерної фізики радіаційне випромінювання можна розділити на два типи, перший у вигляді електромагнітного поля, другий у вигляді потоку частинок (корпускулярне випромінювання). До першого типу можна віднести поток гамма-частинок або рентгенівське випромінювання. Головною їх особливістю є здатність поширюватися у вигляді хвилі на дуже великі відстані, при цьому вони досить легко проходять через різні предмети і можуть легко проникати в різні матеріали. Для прикладу, якщо людині потрібно сховатися від потоку гамма-променів, внаслідок ядерного вибуху, то сховавшись у підвалі будинку або бомбосховища, за умови його відносної герметичності, він зможе убезпечити себе від цього типу випромінювання лише на 50 відсотків.
Рис.4. Кванти рентгенівського та гамма-випромінювання.
Який тип випромінювання носить імпульсний характер і характеризується поширенням у навколишньому середовищі як фотонів чи квантів, тобто. коротких спалахів електромагнітного випромінювання. Таке випромінювання може мати різні енергетичні та частотні характеристики, наприклад, рентгенівське випромінювання має у тисячі разів меншу частоту, ніж гамма-промені. Тому гамма-промені істотно більш небезпечні для людського організму та їх вплив має значно більш руйнівний характер.
З'єднання, засноване на корпускулярному принципі, це альфа та бета частинки (корпускули). Вони виникають в результаті ядерної реакції, при якій відбувається перетворення одних радіоактивних ізотопів на інші з виділенням колосальної кількості енергії. При цьому бета-частинки є потік електронів, а альфа-частинки, істотно більші і більш стійкі утворення, що складаються з двох нейтронів і двох протонів пов'язаних один з одним. По суті, така будова має ядро атома гелію, тому можна стверджувати, що потік альфа-частинок це потік ядер гелію.
Принята наступна класифікація, найменшою проникною здатністю володіють альфа-частинки, щоб від них захиститися , людині достатньо і щільного картону, більшою проникною здатністю володіють бета-частинки, щоб людина могла убезпечити себе від потоку такого випромінювання йому буде потрібно вже металевий захист в кілька міліметрів завтовшки (наприклад, алюмінієвий лист). Від гамма - квантів практично не існує захисту, і вони поширюються на значні відстані, загасаючи в міру віддалення від епіцентру або джерела, і підкоряючись законам розповсюдження електромагнітних хвиль.
Рис.5. Радіоактивні частинки альфа та бета типу.
Кількість енергії, яку мають всі ці три типи випромінювання також різні, і найбільшою з них володіє потік альфа частинок. Наприклад, енергія, яку мають альфа частки у сім тисяч разів більше, ніж енергія бета-частинок, тобто. проникаюча здатність різних типів радіації, знаходиться у зворотному пропорційної залежності від їхньої проникаючої здатності.
Для людського організму найбільш небезпечним типом радіоактивного випромінювання вважаються гамма кванти, за рахунок високої проникаючої здатності, а потім за спадною, бета-частинки та альфа-частинки. Тому визначити альфа-частинки досить важко, якщо сказати неможливо звичайним лічильником Гейгера - Мюллера, оскільки для них є перешкодою практично будь-який об'єкт, не кажучи вже про скляний або металевий контейнер. Визначити бета-частинки таким лічильником можна, але лише в тому випадку, коли їхньої енергії достатньо для проходження через матеріал контейнера лічильника.
Для бета-часток з малими енергіями звичайний лічильник Гейгера – Мюллера неефективний.
Пробратна ситуація з гамма-випромінюванням, є можливість, що вони наскрізь пройдуть через контейнер, не запустивши реакцію іонізації. Для цього в лічильниках встановлюють спеціальний екран (з щільної сталі або свинцю), який дозволяє знизити енергію гамма-квантів та активувати таким чином розряд у камері лічильника.
Базові характеристики та відмінності лічильників Гейгера – Мюллера
Це також висвітлити деякі базові характеристики і відмінності різних дозиметрів, обладнаних газорозрядними лічильниками Гейгера - Мюллера. Для цього слід порівняти деякі з них.
Найбільш поширені лічильники Гейгера - Мюллера обладнані циліндричними або <торцевими датчиками. Циліндричні схожі на довгастий циліндр у вигляді трубки з невеликим радіусом. Торцева іонізаційна камера має округлу або прямокутну форму невеликих розмірів, але зі значною робочою торцевою поверхнею. Іноді зустрічаються різновиди торцевих камер з подовженою трубкою циліндричної з невеликим вхідним вікном з торцевої сторони. Різні зміни лічильників, зокрема самих камер, можуть реєструвати різні типи випромінювань, або їх комбінації, (наприклад, комбінації гамма і бета променів, або всього спектра альфа, бета і гамма). Це стає можливим завдяки спеціально розробленій конструкції корпусу лічильника, а також матеріалу, з якого він виготовляється.
Ще однією важливою складовою для цільового застосування лічильників це площа вхідного чутливого елемента та робочої зони. Тобто це сектор, через який потраплятимуть, і реєструватися цікаві для нас радіоактивні частинки. Чим більша ця площа, тим більше лічильник зможе вловити частинок, і тим сильніше буде його чутливість до радіації. У паспортних даних до професійних дозиметрів вказується площа робочої поверхні, як правило, у квадратних сантиметрах.< /div>
Ще один важливий показник, який вказується в характеристиках до дозиметра, це величина шуму(Вимірюється в імпульсах в секунду). Іншими словами, цей показник можна назвати величиною власного тла. Його можна визначити в лабораторних умовах, для цього прилад поміщають у добре захищеному приміщенні або камері, як правило, з товстими стінками зі свинцю, і реєструють рівень радіації, що випускає пристрій. Зрозуміло, що якщо такий рівень буде досить суттєвим, то ці шуми безпосередньо відіб'ються на похибки вимірювань.
Кожен професійний і побутовий дозиметр радіації має таку характеристику, як радіаційна чутливість, також вимірюється в імпульсах секунду (імп/с), або в імпульсах мікрорентген (імп/мкР). Такий параметр, а точніше його використання, безпосередньо залежить від джерела іонізуючого випромінювання, на який налаштовується лічильник, і яким буде проводитися подальший вимір. Часто налаштування виробляють за джерелами, що включають такі радіоактивні матеріали як радій – 226, кобальт – 60, цезій – 137, вуглець – 14 та інші.
Еще один показник, за яким стоїть порівнювати дозиметри, це ефективність реєстрації іонного випромінювання або радіоактивних частинок. Існування цього критерію пов'язане з тим, що не всі пройдені через чутливий елемент дозиметра радіоактивні частки будуть зареєстровані. Це може відбуватися у випадку, коли квант гамма-випромінювання не викликав іонізацію в камері лічильника, або кількість частинок, що пройшли, і викликали іонізацію і розряд настільки велике, що пристрій неадекватно їх підраховує, і з деяких інших причин. Щоб точно визначити цю характеристику конкретного дозиметра, його тестують за допомогою деяких радіоактивних джерел, наприклад, плутонію-239 (для альфа-часток), або талію – 204, стронцію – 90, ітрію – 90 (бета-випромінювач), а також інших радіоактивних матеріалів.
Крижаний критерій, на якому необхідно зупинитися , це діапазон реєстрованих енергій. Будь-яка радіоактивна частка або квант випромінювання мають різну енергетичну характеристику. Тому дозиметри розраховані на вимір не тільки конкретного типу випромінювання, а й на їхню відповідну енергетичну характеристику. Такий показник вимірюється в мегаелектронвольтах або кілоелектронвольтах, (МеВ, КэВ). Наприклад, якщо бета-частинки не мають достатньої енергією, то вони не зможуть вибити електрон у камері лічильника, і тому не будуть зареєстровані, або, тільки високоенергетичні альфа-частинки зможуть пробитися через матеріал корпусу лічильника Гейгера – Мюллера та вибити електрон.div>
Для визначення гамма випромінювання цілком можна використовувати лічильники для гамма-бета імпульсів, які розраховані на реєстрацію жорстких (високочастотних та високоенергетичних) бета-часток та гамма-квантів. Наприклад, модель СБМ – 20. Якщо в цій моделі дозиметра ви хочете виключити реєстрацію бета-часток, то для цього достатньо встановити свинцевий екран або щит з будь-якого іншого металевого матеріалу (свинцевий екран ефективніше). Це найбільш поширений спосіб, яким користуються більшість розробників при створенні лічильників для гамма та рентгенівського випромінювання.
Зважаючи на все вищевикладене, сучасні виробники Дозиметри радіації випускають широкий асортимент приладів для різних цільових призначень і конкретних галузей промисловості. Тому варто розглянути конкретні різновиди лічильників Гейгера.
Різні варіанти лічильників Гейгера – Мюллера
Перший варіант дозиметрів, це пристрої, розраховані на реєстрацію та виявлення гамма-фотонів та високочастотного (жорсткого) бета-випромінювання. На даний діапазон вимірювань розраховані практично всі з раніше вироблених і сучасних, як побутових, наприклад: дозиметр МКС-05 Терра-П, так і професійних дозиметрів радіації, наприклад: дозиметр РКС-01 СТОРА. Таке випромінювання має достатню енергію і велику проникаючу здатність, щоб камера лічильника Гейгера змогла їх зареєструвати. Такі частинки та фотони легко проникають через стінки лічильника та викликають процес іонізації, а це легко реєструється відповідною електронною начинкою дозиметра.
Для реєстрації такого типу радіації чудово підходять попопулярні лічильники типу СБМ-20, що мають датчик у вигляді циліндричної трубки-балону з розташованими коаксіально дротяними катодом та анодом. Причому стінки трубки датчика служать одночасно катодом і корпусом і виготовлені з нержавіючої сталі. Даний лічильник має такі характеристики:
- площа робочої зони чутливого елемента 8 квадратних сантиметрів;
- радіаційна чутливість за гамою випромінювання близько 280 імп/с, або 70 імп/мкР (тестування проводилося за цезієм – 137 при 4 мкР/с);
- власне тло дозиметра складає близько 1 імп/с;
- датчик розрахований на реєстрацію гамма-випромінювання з енергією в діапазоні від 0,05 МеВ до 3МеВ, та бета-часток з енергією 0,3 МеВ по нижньому кордоні.
Рис.6. Влаштування лічильника Гейгера СБМ-20.
У цього лічильника існували різні модифікації, до наприклад, СБМ-20-1 або СБМ-20У, які мають схожі характеристики, але відрізняються принциповою конструкцією контактних елементів та вимірювальною схемою. Інші модифікації цього лічильника Гейгера - Мюллера, а це СБМ-10, СІ29БГ, СБМ-19, СБМ-21, СІ24БГ мають схожі параметри також, багато з них зустрічаються в побутових дозиметрах радіації, які можна знайти в магазинах і на сьогоднішній день .
Наступна група дозиметрів радіації розрахована на реєстрацію гамма-фотонів та рентгенівського випромінювання. Якщо говорити про точність таких пристроїв, то слід розуміти, що фотонне і гама випромінювання є квантами електромагнітного випромінювання, які рухаються зі швидкістю світла (близько 300 000 км/с), тому зареєструвати подібний об'єкт є досить важким завданням.
Ефективність роботи таких лічильників Гейгера становить близько одного відсотка.
Щоб підвищити її потрібно збільшення поверхні катода . По суті, гамма-кванти реєструються непрямим способом, завдяки вибитим ними електронам, які беруть участь у наслідок в іонізації інертного газу. Щоб максимально ефективно сприяти цьому явищу, спеціально підбираються матеріал та товщина стінок камери лічильника, а також розміри, товщина та матеріал катода. Тут, велика товщина і щільність матеріалу можуть знизити чутливість реєстраційної камери, а занадто мала дозволить легко потрапляти високочастотному бета-випромінювання в камеру, а також збільшить кількість природних для приладу радіаційних шумів, що заглушить точність визначення гамма-квантів. Звичайно, точні пропорції підбираються виробниками. По суті, на даному принципі, виготовляються дозиметри на підставі лічильників Гейгера – Мюллера для прямого визначення гамма випромінювання на місцевості, при цьому такий прилад виключає можливість визначення будь-яких інших видів випромінювання та радіоактивного впливу, що дозволяє точно визначити радіаційну забрудненість та рівень негативного впливу на людину лише за гамма-випромінювання.
В вітчизняних дозиметрах, які оснащені циліндричними датчиками , встановлюються такі їх типи: СИ22Г, СИ21Г, СИ34Г, Гамма 1-1, Гамма – 4, Гамма – 5, Гамма – 7ц, Гамма – 8, Гамма – 11 і ще. Причому в деяких типах встановлюється спеціальний фільтр на вхідному, торцевому, чутливому вікні, який спеціально служить для відсікання альфа і бета-частинок і додатково збільшує площу катода, для більш ефективного визначення гамма-квантів. До таких датчиків можна віднести Бета – 1М, Бета – 2М, Бета – 5М, Гамма – 6, Бета – 6М та інші.
Щоб зрозуміти більш наочно принцип їхньої дії стоїть докладнішерозглянути один із таких лічильників. Наприклад, торцевий лічильник з датчиком Бета – 2М, який має округлу форму робочого вікна, що становить близько 14 квадратних сантиметрів. При цьому радіаційна чутливість до кобальту - 60 становить близько 240 імп/мкР. Цей тип лічильника має дуже низькі показники власного шуму, який становить не більше 1 імпульсу в секунду. Це можливо за рахунок товстостінної свинцевої камери, яка, в свою чергу, розрахована на реєстрацію фотонного випромінювання з енергією в діапазоні від 0,05 МеВ до 3 МеВ.
Рис.7. Торцевий гамма-лічильник Бета-2М.
Для визначення гамма випромінювання цілком можна використовувати лічильники для гамма-бета імпульсів, які розраховані на реєстрацію жорстких (високочастотних та високоенергетичних) бета-часток та гамма-квантів. Наприклад, модель СБМ – 20. Якщо в цій моделі дозиметра ви хочете виключити реєстрацію бета-часток, то для цього достатньо встановити свинцевий екран або щит з будь-якого іншого металевого матеріалу (свинцевий екран ефективніше). Це найбільш поширений спосіб, яким користуються більшість розробників при створенні лічильників для гамма та рентгенівського випромінювання.
Реєстрація «м'якого» бета-випромінювання.
Як ми вже раніше згадували, реєстрація м'якого бета випромінювання (випромінювання з низькими енергетичними характеристиками та порівняно невеликої частоти), досить важке завдання. Для цього потрібно забезпечити можливість легшого їх проникнення в реєстраційну камеру. Для цих цілей виготовляється спеціальне тонке робоче вікно, як правило, із слюди або полімерної плівки, яке практично не створює перешкод для проникнення бета-випромінювання цього в іонізаційну камеру. При цьому катодом може виступати безпосередньо сам корпус датчика, а анод є системою лінійних електродів, які рівномірно розподілені і змонтовані на ізоляторах. Реєстраційне вікно виконано в торцевому варіанті, і на шляху бета-часток у такому випадку виявляється лише тонка плівка слюдяна. У дозиметрах з такими лічильниками реєстрація гамма випромінювання йде, як додаток і по суті, як додаткова можливість. А якщо потрібно позбавитися реєстрації гамма-квантів, то необхідно мінімізувати поверхню катода.
Рис.8. Влаштування торцевого лічильника Гейгера.
Це зазначити, що лічильники для визначення м'яких бета-часток були створені вже досить давно і з успіхом застосовувалися у другій половині минулого століття. Серед них найбільш поширеними були датчики типу СБТ10 та СИ8Б, які мали тонкостінні слюдяні робочі вікна. Більш сучасний варіант такого приладу Бета-5 має площу робочого вікна близько 37 кв/см, прямокутної форми із слюдяного матеріалу. Для таких розмірів чутливого елемента, прилад може реєструвати близько 500 імп/мкР, якщо вимірювати по кобальту - 60. При цьому ефективність визначення частинок становить до 80 відсотків. Інші показники цього приладу виглядають так: власний шум становить 2,2 імп/с., діапазон визначення енергій від 0,05 до 3 МеВ, при цьому нижній поріг визначення м'якого бета-випромінювання становить 0,1 МеВ.
Мал.9. Торцевий бета-гамма-лічильник Бета-5.
І Звичайно, варто згадати про лічильниках Гейгера – Мюллера, здатних реєструвати альфа-частинки. Якщо реєстрація м'якого бета-випромінювання є досить складним завданням, то зафіксувати альфа-частинку, що навіть має високі енергетичні показники, ще складніше завдання. Таку проблему можна вирішити тільки відповідним зменшенням товщини робочого вікна до товщини, якої буде достатньо для проходження альфа-частинки в реєстраційну камеру датчика, а також практично повним наближенням вхідного вікна до джерела випромінювання альфа-частин. Така відстань повинна дорівнювати 1 мм. Зрозуміло, що пристрій автоматично реєструватиме будь-які інші типи випромінювання, і, причому з досить високою ефективністю. У цьому є позитивна і негативна сторона:
Позитивна – такий прилад можна використовувати для широкого спектру аналізу радіоактивного випромінювання
Негативна – за рахунок підвищеної чутливості, виникатиме значна кількість шумів, які ускладнять аналіз отриманих реєстраційних даних.
Ккрім того, занадто тонке слюдяне робоче вікно хоч і підвищує можливості лічильника, проте на шкоду механічній міцності та герметичності іонізаційної камери, тим більше, що саме вікно має досить велику площу робочої поверхні. Для порівняння, у лічильниках СБТ10 і СІ8Б, про які ми згадували вище, при площі робочого вікна близько 30 кв/см, товщина шару слюдяного становить 13 – 17 мкм, а при необхідній товщині для реєстрації альфа-частинок у 4-5 мкм, вхідний вікно можна зробити лише не більше 0,2 кв/см., йдеться про лічильник СБТ9.
Проте, велику товщину реєстраційного робочого вікна можна компенсувати близькістю до радіоактивного об'єкта, і навпаки при порівняно невеликій товщині вікна слюдяного, з'являється можливість зареєструвати альфа-частинку на вже більшій відстані, ніж 1 -2 мм. Варто навести приклад, при товщині вікна до 15 мкм, наближення до джерела альфа-випромінювання повинно становити менше 2 мм, при цьому під джерелом альфа-частин розуміється випромінювач плутоній - 239 з енергією випромінювання 5 МеВ. Продовжимо, при товщині вхідного вікна до 10 мкм, зареєструвати альфа-частинки можливо вже на відстані до 13 мм, якщо зробити вікно вікна товщиною до 5 мкм, то альфа-випромінювання буде реєструватися на відстані 24 мм, і т.д. Ще один важливий параметр, який впливає на можливість виявлення альфа-часток, це їх енергетичний показник. Якщо енергія альфа-частинки більша за 5 МеВ, то відповідно збільшиться відстань її реєстрації для товщини робочого вікна будь-якого типу, а якщо енергія менша, то й відстань потрібно зменшувати, аж до повної неможливості зареєструвати м'яке альфа-випромінювання.
Ще одним важливим моментом, що дозволяє збільшити чутливість альфа лічильника, це зменшення реєстраційної здатності для гамма-випромінювання. Щоб це зробити, досить мінімізувати геометричні розміри катода, і гамма-фотони проходитимуть через реєстраційну камеру не викликаючи іонізації. Такий захід дозволяє зменшити вплив на іонізацію гамма-квантів у тисячі і навіть десятки тисяч разів. Усунути вплив бета-випромінювання на реєстраційну камеру вже неможливо, проте з цієї ситуації є досить простий вихід. Спочатку реєструється альфа і бета-випромінювання сумарного типу, потім встановлюється фільтр із щільного паперу, і здійснюється повторний вимір, який зареєструє тільки бета-частинки. Величина альфа-випромінювання у цьому випадку розраховується як різниця загального випромінювання та окремого показника розрахунку бета-випромінювання.
Для прикладу, варто запропонувати характеристики сучасного лічильника Бета-1, що дозволяє зареєструвати альфа, бета, гама випромінювання. Ось ці показники:
- площа робочої зони чутливого елемента 7 кв/см;
- товщина слюдяного шару 12 мкм, (відстань ефективного виявлення альфа-часток по плутонію – 239, близько 9 мм. По кобальту - 60 радіаційна чутливість досягається близько 144 імп/мкР);
- ефективність вимірювання радіації для альфа-часток - 20% (по плутонію - 239), бета-часток - 45% (по талію -204), і гамма-квантів - 60% (за складом стронцій - 90, ітрій - 90) ;
- власне тло дозиметра становить близько 0,6 імп/с;
- датчик розрахований на реєстрацію гамма-випромінювання з енергією в діапазоні від 0,05 МеВ до 3МеВ, і бета-часток з енергією понад 0,1 МеВ по нижньому кордоні, і альфа-часток з енергією 5МеВ і більше.
Рис.10. Торцевий альфа-бета-гамма-лічильник Бета-1.
Звісно, існує ще досить широкий ряд лічильників Гейгера – Мюллера, які призначені для більш вузького та професійного використання. Такі прилади мають ряд додаткових налаштувань і опцій (електричні, механічні, радіометричні, кліматичні та ін.), які включають безліч спеціальних термінів і можливостей. Однак на них ми не концентруватимемося. Адже для розуміння базових принципів дії лічильників Гейгера – Мюллера, описаних вище моделей цілком достатньо.
Також також згадати, що існують спеціальні підкласи лічильників Гейгера, які спеціально сконструйовані для визначення різних видів іншого випромінювання. Наприклад, для визначення величини ультрафіолетового випромінювання, для реєстрації та визначення повільних нейтронів, які функціонують за принципом коронного розряду, та інші варіанти, які не належать до цієї теми безпосередньо, і не розглядатимуться.
